Щось мене за ногу шкряб…
Це, напевне, знову краб.
Краб — хитрун, тікає вбік,
Він від мене вдруге втік.
Не тікай собі на дно,
Я ж впіймаю все одно.
Поведу в садок дитячий,
Хай тебе усі побачать.
- Наступний вірш → Варвара Гринько – Соняшник
- Попередній вірш → Варвара Гринько – Вихвалявся кавун
(Оцінок ще немає)