Покотив я обруча.
Мій обруч — навтікача
Стежкою-доріжкою.
Я притупнув ніжкою:
— Стій!
Спинися!
Не тікай!..—
Мій обруч —
В зелений гай.
Тільки чую:
— Д-О-О-О-ганяй!..
- Наступний вірш → Варвара Гринько – Одуд
- Попередній вірш → Варвара Гринько – О о
(Оцінок ще немає)