В лісі є така звірина:
В неї хвостик,
Як пушина.
Жовта шерсть — її тепло,
Лізе спать вона в дупло.
По деревах так стрибає,
Наче крила дужі має.
Не ледача й трішки,
Знай, несе горішки.
В лісі є така звірина:
В неї хвостик,
Як пушина.
Жовта шерсть — її тепло,
Лізе спать вона в дупло.
По деревах так стрибає,
Наче крила дужі має.
Не ледача й трішки,
Знай, несе горішки.