Розірвала краля-мавка
льняно шитий гомін-жгут;
плине зграйно, плине плавко
березневий каламут.
В перебіжнім шумовинні
ланки-бризки марсельєз:
хай загине, хай загине
мрійновтома сонних плес.
В сонце цілять стріли-трави,
сонце – в трави й буйний грунт.
Зручно, просто керму править
березневий каламут.
- Наступний вірш → Василь Чумак – Ой там у полі
- Попередній вірш → Василь Чумак – Цвітом яблунь засніжена стежка
(Оцінок ще немає)