Дві душі: одна шукає бурі,
струн шалених на бандурі,
срібнодзвонну, блискавок, поезій,
братніх марсельєзів.
А друга… друга – блакитний спокій
вдалині, де степ широкий,
танки мрій тремтючих, ніжних-ніжних,
в шатах білосніжних.
Мов шляхи-плющі переплелися,
дві душі моїх зійшлися,
і чого я прагну: чи спокою,
чи гучного бою?
