Ой там у полі…– на обніжку
тліє блакитний жар…
Нащо так рано, метелику-сніжку,
нащо так рано з-за хмар?
Ой та погасли…– ті жарини –
змерзли волошки в межі…
…Білий метелик лине та лине,
білий метелик сніжин.
- Наступний вірш → Василь Чумак – Сьогодні ходив на могилу
- Попередній вірш → Василь Чумак – Березневий каламут
(Оцінок ще немає)