Василь Діденко – Край городу вишні білі: Вірш

Край городу вишні білі
Наробили заметілі —
Розметали пелюстки.
Понад луки, понад поле
Поспішають бистрі бджоли
Мед збирати залюбки.

Я беру тоненьку гілку.
А вона: — Пусти, Васильку, —
Так почулося мені, —
Не ламай мойого цвіту:
Скоро-скоро бути літу —
Вродять вишеньки смачні.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Діденко – Край городу вишні білі":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Діденко – Край городу вишні білі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.