Обтріпались листи… палітурки подерлись,
Облиняли малюнки й слова,
Всі думки, що у ній, вже поблідли й потерлись…
А вона все жива і жива.
Цвіллю безвіччя тхнуть пожовтілі сторінки…
Я гортаю її нашвидку —
П’яним роєм проходять окремі картинки,
Без ладу і зв’язку…
Прогортав, продивився я більшу частину,—
Скоро, скоро кінець…
Але стій, почекай ще єдину хвилину,
Таємниці гонець!
Я знайшов прикінці кілька білих сторінок,
Кров’ю серця на них напишу —
Про життя будівничо-свавільного вчинок,
Чим живу і дишу…
