На обважнілі, розпатлані нерви
Навалилося буднями.
Занудило стіни паперами,
Грудки під ногами — груднем.
Кожен день мобілізація й черги.
З остюками хліба крайки,
І десь далеко-далеко берег.
Не дотягтись до теплої руки…
Гей, червоні коні на припоні
Посхиляли голови низько.
А багнети гострі — під наметом
Геть поржавіли, без блиску.
Посмутніли вогні…
Тумани вдалині.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
— Хто там співає тужливі пісні?
Хто там співає?
