Насміюся я над долею
І отруту ночі питиму
На балконі, оповитому
Виноградом і красолею;
І віддам жадібно губи я
Поцілункам вітру мрійного.
І порветься нитка грубая
Блідомлявого, постійного…
- Наступний вірш → Василь Еллан-Блакитний – На обважнілі, розпатлані нерви
- Попередній вірш → Василь Еллан-Блакитний – Наша пісня тільки вільним
(Оцінок ще немає)