Самотності свавільно-гордий спів
Тайний вогонь, пекучий, красотворний
Несу й гублю у царстві снів —
І гине він в просторах горних…
О, скільки їх — моїх вогнів!..
Та іноді буває так шкода,
Що ти — стріла, не можеш зупинитись,
Що ти не можеш зажуритись,
Що ти не можеш заридать.
- Наступний вірш → Василь Еллан-Блакитний – Поет
- Попередній вірш → Василь Еллан-Блакитний – Старовинний цілують рояль