Василь Еллан-Блакитний – Самотності свавільно-гордий спів: Вірш

Самотності свавільно-гордий спів
Тайний вогонь, пекучий, красотворний
Несу й гублю у царстві снів —
І гине він в просторах горних…
О, скільки їх — моїх вогнів!..
Та іноді буває так шкода,
Що ти — стріла, не можеш зупинитись,
Що ти не можеш зажуритись,
Що ти не можеш заридать.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Еллан-Блакитний – Самотності свавільно-гордий спів":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Еллан-Блакитний – Самотності свавільно-гордий спів: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.