Ти пробач мені, любов, маленька дівчинко, —
Я з тобою і нерівний, і розкиданий.
Се тому, що я боям довіку відданий,
Се тому, що я шаленим бурям рідний,
Що в тебе таке нервове, ніжне личенько…
- Наступний вірш → Василь Еллан-Блакитний – Повстання
- Попередній вірш → Василь Еллан-Блакитний – Буяння сил
(Оцінок ще немає)