Василь Еллан-Блакитний – Вітер стогне, виє, свище: Вірш

Вітер стогне, виє, свище,
Вітер збився з пантелику,
Утворив з життя він грище,
І буяє, і теряє вільну силу,
міць велику.
У змаганнях — чи ж потрібних?..—
Він шука собі подібних,
Не знаходить — і в одчаї
Дико свище — вище, вище,
далі, далі од звичаю…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Еллан-Блакитний – Вітер стогне, виє, свище":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Еллан-Блакитний – Вітер стогне, виє, свище: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.