— Твоя слава, як бубон, гучна,—
Дроботіла смаглява циганка,—
Тобі серце віддасть не одна
Ясноока красуня панянка…
Ой, щасливий, щасливий юнак —
Саме щастя, ні крихітки муки…
Оте щастя — така гарна річ —
Позлоти ж бо за правдоньку руки.—
Може, прийде ще слава гучна,
Та не згоїться в серденьку ранка,
Прошумує свавільна весна —
Восени не заводять веснянки…
Ой, брехала про щастя вона —
Чорноока, прудкая циганка.
- Наступний вірш → Василь Еллан-Блакитний – Вітер стогне, виє, свище
- Попередній вірш → Василь Еллан-Блакитний – Десь грають хвилі у танку