Притишив кров. Притишив крок.
І вищі стали гори.
Йде перший сніг,
немов пророк,
в якого серце хворе.
Як важко дихати йому!
Як свіжо доокола!
Ступає у порожню тьму
нога різьблена, гола.
- Наступний вірш → В. Кушнір – Я проклинаю комунізм
- Попередній вірш → Леонід Полтава – Поема про повстанську пісню
(Оцінок ще немає)