Василь Герасим’юк: Вірші

Василь Герасим’юк – один із найвідоміших і найоригінальніших представників сучасного поетичного мистецтва, творчий лідер покоління вісімдесятників. Його книги відрізняються міфологічною спрямованістю відображення оточуючого, мають філософську глибину, містять роздуми про сенс людського життя, про своєрідну генетичну безперервність народу, виражають глибинний зв’язок людини із землею предків.

Поезії автора насичені прихованими смислами, міфопоетичними символами, біблійними образами, унікальною ритмомелодикою, внутрішньою музикою. У них звучить своєрідне відмежування від тогочасної реальності з метою створення нової концепції світу.

Ліричний герой його поезій нерозривно пов’язаний з людьми, національними традиціями, природою рідної землі. Герасим’юк стверджує, що мала батьківщина у житті кожного відіграє надзвичайно важливу роль, тому і чуються у його віршах тужливі звуки трембіти, голоси могутніх гуцульських пралісів, бурхливі водоспади карпатських річок, звідки він сам родом.

Герасим’юк – непересічна творча особистість, він є автором кіносценаріїв, у яких дійсність відображена у модерністському стилі, членом літературної майстерні «Пси Святого Юрія». За збірку «Поет у повітрі» йому було присуджено Національну премію України імені Тараса Шевченка.