Мав би я чорне лице
до тебе іти.
Мав би я чорне лице
тебе обминати.
Мав би я чорні уста
сказати: прости.
Мав би я чорні слова
не зради, а страти.
Музика, що ридає,
засне у сльозах.
Музика, що ридає,
інакше не може.
Як у космацькій корчмі,
сидять при ножах
Наші роки в душі
і б’ють слово боже.
Мав би я чорний день…
Та пізно вночі
Я воскресав не раз.
Я знову воскресну.
Тиша свята.
Ти сидиш при свічі,
тулячи до грудей
твар безсловесну.
- Наступний вірш → Василь Герасим’юк – Любив я дику грушу на Брусному
- Попередній вірш → Василь Герасим’юк – Марю лиш вогневим блискавки списом
(Оцінок ще немає)