Василь Герасим’юк – Монолог вар’ята: Вірш

Я від сьогодні служу водночас
чортові й богу.
Дайте дорогу, братчики, раз.
Дайте дорогу.

Я не боюсь ні погроз, ні образ.
Тільки – потроху.
Навіть від вас.
Але, братчики, раз
дайте дорогу.

Сказ не минає –
хитнувся каркас –
валить “епоху”.
Може, й не час,
але, братчики, раз
дайте дорогу.

З вами лишається “дороговказ”.
Пересторогу
явить безглуздий крах напоказ,
врешті, й дорогу, яка про запас.

Дайте дорогу.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Герасим’юк – Монолог вар’ята":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Герасим’юк – Монолог вар’ята: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.