Василь Герасим’юк – На березі Він вогонь розклав: Вірш

На березі Він вогонь розклав.
Петро в човні не знаходив місця
і кинувся в море, добрався вплав
апостол, що тричі Його зрікся.

На землю ступив, хитку від сльози.
Стрічає, цілує Син Чоловічий.
І мовить: “Ягнята мої паси”.
Говорить тричі.

Та перша Воскреслого бачила ти.
Не зразу впізнала, від сліз незряча.
Встав з гробу
і з неба має зійти,
і знов запитати:”Чого ти плачеш,
МАРІЄ?”

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Герасим’юк – На березі Він вогонь розклав":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Герасим’юк – На березі Він вогонь розклав: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.