На зорях твоє ворожіння?
На зорях ворожу.
Різдвяна вела вівчарів.
Привела різьбярів.
Я знаю цю древню різьбу.
Так різьбити не можу.
Я більше но можу.
Я сам собі наворожив.
А ти підведись до схід сонця,
живою водою
обмивши лице,
в купині закопай пуделце.
А в ньому твій волос
і сіль твого тіла,
тобою
одібрані в сина.
Ніколи
не згадуй
про це.
- Наступний вірш → Василь Герасим’юк – На зимовій полонинці
- Попередній вірш → Василь Герасим’юк – Над нами інший лік епох
(Оцінок ще немає)