Василь Герасим’юк – Сад: Вірш

Юрієві Приходьку

— Що таке рай?

— Рай — це гарний сад.
(Із підручника
для недільних шкіл)

Сьогодні — намов у саду.
На голих осінніх деревах
вовтузяться, роблячи рейвах,
куди лише я не піду.

А голі дерева мовчать.
А листя дощами прибите
додолу. Кругом непроглядь.
І смішно, що скрізь верещать,
немовби їх будуть ловити.

Самі вже кивають: ловіть! —
незрібно в колишніх одмінах,
бо навіть на зламі століть
не все відійде мимохідь.
Хто повзав отут на колінах,

я знаю: був вищим від них.
Був вищим і нижчий від тіні.
Та мова сьогодні про тих,
кого засипає не сніг,
а голі дерева осінні.

День Суду не буде страшним,
а буде зимовим і тихим.
Над садом стоятиме дим
із хати журби,
а під ним
літатимуть ангел зі снігом.

Зберемось тоді ми в саду,
що мав би ще трохи стояти
у вікнах зимової хати.
Я ватру в печі розкладу.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Герасим’юк – Сад":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Герасим’юк – Сад: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.