Василь Герасим’юк – Від першої зневіри злого блуду: Вірш

Від першої зневіри злого блуду
ставав рудим, як глиця восени.
Я все це перебув. Я перебуду
ще раз – тільки руку простягни.

“Легка твоя рука. Важке волосся”, –
я вишепотів це у чорну мить.
Я мав тебе.

Мені не довелося

проклясти Бога – ідола створить.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Герасим’юк – Від першої зневіри злого блуду":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Герасим’юк – Від першої зневіри злого блуду: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.