Василь Герасим’юк – Я знаю, від чого я гину: Вірш

Я знаю, від чого я гину.
В годину крикливу й глуху
я крові чужої краплину
не злижу, як звір, на снігу.

Коли я прощаюся з вами,
сухі облизавши уста,
сповитими матір’ю снами
душа моя зла зароста.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Герасим’юк – Я знаю, від чого я гину":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Герасим’юк – Я знаю, від чого я гину: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.