Вірші класиків > Василь Герасим'юк: Вірші > Василь Герасим’юк – Зронила шиття

Василь Герасим’юк – Зронила шиття: Вірш

Зронила шиття
і навіть не глянула долі.
Про нитку найтоншу
не знає найтонше єство.
І чорна коса,
як ворон на Марсовім полі,
паде на шитво.
Чому у космацьких узорах
на жовтому – жовте?
Не пальчики, сколоті дрібно,
придумали їх.
Невже твої губи і руки
спалахують доти,
допоки ще губиться нитка
узорів нових?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Василь Герасим'юк
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Герасим’юк – Зронила шиття":

Читати схожі вірші:

  1. Василь Герасим’юк – Пряжа
  2. Олександр Олесь – Невже твої уста-коралі
  3. Василь Герасим’юк – Над нами інший лік епох
  4. Михайль Семенко – Я хочу
  5. Василь Герасим’юк – Я прокинувся в серпні
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Василь Герасим’юк – Зронила шиття: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.