Василь Голобородько: Вірші

Великий український письменник і поет Василь Голобородько змусив читачів дивуватися і замислюватися над, здавалось би, звичайними життєвими явищами та буденними речами. Його твори розкривають дивний світ дитячих фантазій, кличуть у чарівну казку, заворожують прадавніми демонологічними образами та пісенним фольклором рідного краю. Вони наповнені химерними птахами, тваринами і людьми, наївністю і відвагою, добротою і болем, людяністю і неосяжною любов’ю до України.

Тематика його прозових творів – різнобічна, а поезія – багатогранна, але весь творчий доробок митця пронизаний думкою: людина повинна звернутись до свого внутрішнього світу, до історії свого народу, до свого коріння, осмислити минуле у контексті сучасності й відчувати гордість за віковічну українську землю.

Твори Василя Голобородька вразили сучасників та критиків не тільки неочікуваним змістом, своєрідною художньою формою, близькою до білого вірша та відчутною динамікою темпу слів. Поет-новатор створив власний ритм, якого до того часу не знала українська література, та власні влучні неологізми.

Його поезії «Криваві солов’ї» та «Катерина» можна сміливо віднести до вершинних здобутків української сюрреалістичної поезії 20-го століття, ці вірші продовжили перервану у 30-х роках «надреалістичну» традицію.