Василь Голобородько – Хотів бути людиною: Вірш

Щоб не крокувати — відтяв собі ногу
(перестав і ходити до друзів)

Щоб не вертіти непристойних фігур — відкусив пальці
(не вмів і зірвати яблуко)

Щоб не чути негарних слів — пообривав вуха
(не чув і привітних)

Щоб не казали на нього носатий — викрутив носа
(став кирпатим)

Щоб не бачити жаб — повиймав очі
(але не бачив і троянд)

Щоб ненароком не бовкнути чогось зайвого — вирвав язика
(не став казати і лагідних слів коханій)

Кожного дня він провадив
якусь пластичну операцію на своєму тілі,
щоб бути схожим на інших, на всіх.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Голобородько – Хотів бути людиною":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Голобородько – Хотів бути людиною: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.