Василь Голобородько – Називаємо вогнем невогонь: Вірш

Називаємо вогнем невогонь
тішимося тим щоденно
молимося вогню що вмер
— птахи замовкли —

У кожного є світильник
але помиляємося
бо в жодному немає олії
— птахи відлетіли —

На кострище сходимося
щоб позичати іншим жар
але знаходимо попіл
— птахів не було —

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Голобородько – Називаємо вогнем невогонь":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Голобородько – Називаємо вогнем невогонь: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.