Сліпі падають до ями своїх очей.
Малярі малюють на полотні рямці,
по них малюють іще рямці,
за ними мертвого коня у білому полі.
Шириться презирство до приручених тварин:
діти ловлять білих звіряток за хвостика
і випивають з них молоко.
Стіни ростуть,
і я вже не дотягнуся
покласти випалого із гнізда ластів’ятка.
- Наступний вірш → Василь Голобородько – Називаємо вогнем невогонь
- Попередній вірш → Василь Голобородько – Сьогодні він знайшов дещо
(Оцінок ще немає)