Гарне місто Будапешт,
Будь здоров,
Не жаль мені за тобов,
Доста-м в тебе бідовав,
Ци без соли, ци без дров.
Давна люба: Будапешт,
Бог з тобов!
Течуть сльози, текла кров,
Не один ся відклонив
З розваленов головов.
Та не один, тай не два
Будапешт,
Хоть палата, хоть арешт…
Мені одно, куди йду,
На Голгофту нести хрест.
Лиха доля, Будапешт,
Будь здоров!
Про мене стань суньголов,
Верни жінку і дитя
Тай валися стрімголов!
Перероблена версія
Гарне місто Будапешт,
На прощання обізвись,
Над Дунаєм, над водою
Я прощаюся з тобою
І про мене заломись!
Гарне місто Будапешт,
На прощання час прийшов,
Я відходжу сміючися,
Залишайся, морочися,
То без солі, то без дров…
Ох, ти пишний Будапешт,
Хвалькувато-голосний,
В тобі жив я безнадійно,
Ти для мене був постійно
І ворожий і чужий.
І не впаде із очей
Ні одна моя сльоза,
Хай валять і землетруси,
Хай та брила тебе душить
Над тобою що звиса’!
