Десь дзвонять… гучать сумні ті дзвони
Розвалин і руїн.
Ридання се, не дзвін…
Прохання… плач… проклони.
Замовкло… покрилась ніч тугою…
Орел кровавих крил,
Облетів сто могил
У серці зі стрілою
. . . . . . . . . . . . . . . .
І впав на гострий камін…
