Розрослися квіти,
Мої не цвітуть,
Вітрик не повіє,
Сонце не загріє…
О, чого ж я тут?
Бідна хлопська хата,
Бідне тут життя!
За кавалок хліба
Брат зарізав брата
Й плаче, мов дитя.
Цвіт худоба топче,
Повертає в блуд…
Мали дурні злото,
Кинули в болото…
О, чого я тут?
Запалив я вогник,
Вогник мій погас,
Хотів пробудити
Сплячі рабські душі.
Шкода, бо не час!
Гукнути хотів я,
Як зранений лев,
Щоб тряслися гори,
Щоб дрижало море…
Дармо плач і рев!
Хоч розбитий громами,
Сплять і не встають!
Цвіт худоба спасла,
Поломінь погасла…
О, чого ж я тут?…
1925
