Задзвеніли пута враз
Та й до шаблі кажуть:
Чом’ тирани
Тільки нами
Людські руки вяжуть?
Нас як бачать, чом’ дрижать
Бідні і багаті,
Чом’ ти здавна
Світло-славна,
Ми чому прокляті?
— Вас у льохах, у тюрмах
Сльози умивають,
Але мною
Серед бою
Силу здобувають.
Створено мене тому,
Щоб заволоділа,
Я ‘зза волі
На престолі,
Вас іржа обсіла.
