Ходжу попід славний замок
Відшукати давнину,
Промовляйте, німі стіни,
Спогадайте старину.
Круті вежі, де подівся
Той колишній руський світ?
Все мовчить, сліди пропали,
Все покрило п’ятсот літ.
Всюди тихо, всюди сумно,
Мовчки плаче тишина,
Полишилась, позабулась
Наша славна давнина.
Опустіли славні мури,
Позабувся княжий двір,
Де та шабля, бита злотом?
Булава де? Де панцир?…
Шаблю кули на Поділлю,
Боронила й нас вона!
Гей, шоломе панцировий,
Гей, сорочко дротяна!…
Ходжу по руїнах слави,
Тихо, сумно, все мовчить…
О, скажіте, давні ярки,
Корятович де лежить?
Де лежить його могила,
Де лежить його труна?
Де поділась княжа зброя
І сорочка дротяна?
1926
