Звідки той плач і те ридання,
Чи се прокляття, чи прохання?…
Се плач, страдання України,
Там кров залила всі руїни,
Гієни забенкетували,
Вірли очи пють…
Коли пожежі в скарб заграли, —
З дітей, копита, дух топтали,
Геройських трупів пси рознесли…
Батьки, о, де Ви, щоб воскресли
В сякий клятий час?!
- Наступний вірш → Василь Ґренджа-Донський – Два братя
- Попередній вірш → Василь Ґренджа-Донський – Гори білі
(Оцінок ще немає)