Василь Грінчак – Біліє березовий гай: Вірш

Біліє березовий гай,
Вибілює вітами небо,
Зорею горить небокрай.
Я згадую ніжно про тебе.

Як тільки-но сонце зійде,
У небі дзвенять колокільця,
То жайворон пісню веде,
Промінням висвітлює крильця.

Повсюди дзвенить далина,
Земля прокидається зрання.
І проліском квітне весна
У це березневе світання.

Іду між берізок тонких,
Рву проліски сині, мов небо,
Чи тільки торкнуся до них –
І згадую ніжно про тебе.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Грінчак – Біліє березовий гай":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Грінчак – Біліє березовий гай: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.