Василь Грінчак – Чорніють високі гори: Вірш

Чорніють високі гори,
Синіє вечірня даль.
І міниться річка на сонці,
Неначе розплавлена сталь.

Лягає тиша у трави,
Вечірня зоря встає.
І коник зелений на скрипці
Мелодію ночі снує.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Грінчак – Чорніють високі гори":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Грінчак – Чорніють високі гори: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.