Чорніють високі гори,
Синіє вечірня даль.
І міниться річка на сонці,
Неначе розплавлена сталь.
Лягає тиша у трави,
Вечірня зоря встає.
І коник зелений на скрипці
Мелодію ночі снує.
- Наступний вірш → Василь Грінчак – Коли побачиш парус вдалині
- Попередній вірш → Василь Грінчак – Дівчинка з школи-інтернату
(Оцінок ще немає)