Василь Грінчак – Дідусь мені сопілку калинову: Вірш

Дідусь мені сопілку калинову
В дворі на сонці вправно майстрував,
А я сидів та в очі зазирав
І слухав дідусеву тиху мову.

Коли зробив сопілку, приладнав
До неї пищик – пісенька шовкова
Так полилась іскристо й веселково,
Що я незчувся, як затанцював.

Стояла на порозі наша мати,
Щасливо посміхалась і мені
Казала: «Не скачи, а вчися грати!..»

Спасибі, мамо, що мене навчили
Любити невмирущі ті пісні,–
Вони мені людські серця відкрили…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Грінчак – Дідусь мені сопілку калинову":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Грінчак – Дідусь мені сопілку калинову: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.