Коли в тебе горе буде –
Не думай ховатись в кімнату,
Воно тобі висушить груди,
Ніколи не дасть тобі спати,
Остудить серце гаряче
І кине у темінь ночі,
І радості більш не побачать
Безсонні, зажурені очі.
Коли ж прийде щастя в хату
Таке, як ранкове сонце,
Не думай його ховати,
Від інших закрити віконце.
Воно в самотині згасне,
Як промінь в годину смеркання.
І те, що було прекрасним,
Тобі принесе страждання.
Ніколи не будь одною,
Як щастя чи горе буде,
Що б не було з тобою –
Серце неси між люди!
