Одні спішать в Європу завітати
І побувати у чужих краях,
А я поїду у свої Карпати
По ковпаківських бойових шляхах.
Одні спішать чужу красу побачить,
Які і де скелясті береги,
А я знайду у горах ключ гарячий,
Нап’юсь води і наберусь снаги.
Знайду місця, де йшли бої криваві,
Вклонюсь могилам рідної землі
І прочитаю напис на скалі
Про тих, хто вічно житиме у славі…
Я не спішитиму в Швейцарію, до Риму,
Бо хочу серцем всім відчути знов,
За що вмирали друзі-побратими,
За що лилася їх гаряча кров.
Об’їду всюди нашу Україну,
А потім – на Урал чи на Кавказ,
Щоб добре знати рідну Батьківщину,
Як ті, хто вмер за неї в трудний час.
