У арфи струни – золоте проміння,
Торкнеш рукою – ніжно забринить,
Освітить серце, душу звеселить,
Як жайвора співаночка весіння.
В любові струни – пряжа чарівна,
Щасливий той, хто пряжу ту сплітає.
Вона, як арфа, співами лунає,
Буяє цвітом, як в садах весна.
Будь ніжною, коли душа кохає,
Щоб не порвалась ні одна струна.
