Василь Грінчак – У червні раптом випав сніг: Вірш

У червні раптом випав сніг
На молоде, квітуче жито,
На луг зелений, на моріг –
І забіліло всюди літо.

Біліє липа у садку,
Біліють вишні і черешні,
Стоять в снігу, як в сповитку,
Немов не наші, не тутешні.

Біліє гречка за селом,
Та не летять до неї бджоли,
Бо вже не цвітом, не теплом
Повіяло студене поле.

Ідуть закутані жінки,
Не граються веселі діти.
А чорнобривці й купчаки
Прив’яли й почали чорніти.

Так в червні нагло, як цей сніг,
Фашисти перейшли кордони.
І сивим матерям до ніг
Лягло аж двадцять міліонів…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Грінчак – У червні раптом випав сніг":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Грінчак – У червні раптом випав сніг: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.