Пахтить, ряхтить, весняно дише
На всю ширінь масна рілля.
Від бруньок тріскається тиша,
Кипить у зелені гілля.
Ляга зернина до зернини
В долоні теплої землі.
І протинають небо синє
Шнурочком чорним журавлі.
Вітрець теплінню тихо віє
Помимо вуликів, садка.
Бджола на сонці крила гріє,
Ось-ось – і зірветься з льотка.
