Василь Грінчак – Злітає листя із дібров: Вірш

Злітає листя із дібров,
І материнка відцвітає,
Проходять роки, лиш любов
Все не проходить, не минає.

Іду один між явори,
І ти в душі одна-єдина,
Як тиха зіронька згори,
Сіяєш в серці щохвилини.

Сирецька пуща шелестить,
А я ходжу й тебе шукаю.
А листя кружить, і летить,
І килимом до ніг лягає.

Пливуть хмарини, і печаль
Пливе, як листя за водою.
Темніє гай, темніє даль,
Лиш ти, мов зірка, наді мною.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Грінчак – Злітає листя із дібров":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Грінчак – Злітає листя із дібров: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.