Козаче-чумаче!
Йдеш у дорогу —
Послухай же, сину,
Діда старого:
Покіль ще живий я,
Покіль помірать,
Про родичів де-що
Зотів розпитать.
Як з сіллю ітимеш
На той Берислав, —
З Хортиці-сестриці
Щоб вістку прислав.
Як станеш близенько
Сухого Ярка,*
Помяни там душу
Дідуся Сірка.
Як “соб” повертати
Через Чортомлик,**
Прислухайсь… чи чути
Там братчиків крик?
Як будеш минати
Самарську паланку,
Привітай від мене
Старую панянку.
Спитай, як доїдеш,
У батька Дніпра:
Чого наша мова
І слава вміра?
Чи то-ж стара мати
Замовкла на вік,
Чи то-ж народила
Німих та калік?
Чи то ж відцурались
Від неї сини,
Чи то-ж насьміялись
Над нею вони?
__________________
* – Сухий ярок — коло Берислава, там Сірко бився з Татарвою.
** – Річка Чортомлик впадає до Дніпра і дуже гомонить, а люди кажуть, що то Запорозці гомонять.
