Гарно співаєш ти, люба дівчино!
Спів твій із серця либонь виринає,
Бо в моє серце, як струмок, він рине,
Тихою втіхою душу сповняє.
В співі бажання палкії вчуваються,
Гарні надії, препишно цвітучії,
Чується й плач, що все те не збувається,
Чується серце, за долю тремтючеє.
Чуються й згуки молебні, благаючі;
Чутно на долю гірку нарікання,
Чутно тужбу про літа проминаючі,
Чутно про щастя незбутне ридання…
Гарно та й дуже пісень ти співаєш!
Любую тугу мені надаєш ти;
Серця ти сльози либонь виливаєш,
Перли душі виявляєш до решти.
