(З альбому Х. Д. Алчевської)
І я кохаю вас, голубко,
Та не за очі й не за губки,
Не за принади заласні,
Що інших манять і вві сні,
Не як мету свого жадання,
Таємних мрій і погадання,
А як народу свого жінку,
Привітну й щиру українку.
Кохаю, пані, вас за те я,
Що серце ваше золотеє
З народним серцем рівно б’ється,
Од його радощів сміється,
Його уразами болить,
Його жадобою горить
І кожний шепіт його чує…
Кохаю, пані, вас за те,
Що все, що людові святе —
Його одвічнії надії,
Його святі і чисті мрії
Умісті й вашії…
