Василь Мова – Михайлу Петровичу Старицькому: Вірш

…відібравши від його в дарунок книжку творів “З давнього зшитку”.

Дарунок твій любий “Із давнього зшитку”
З великим спасибі я взяв до ужитку.
З утіхою серця його розгорнувши
І в зміст його гарний душею впірнувши,
Я зараз почувся, що духом піднявся
І серцем з тобою цілком поєднався;
Бо дише з утворів, відданих тобою,
До рідного слова старою любвою.
І чується серцем висока жагота
Те ріднеє слово підняти з болота,
Піддвигнуть розвоєм, ублагороднити
І геніїв твори в тім слові відбити.
В сій праці зустрів ти важкі недогоди,
Алеж поборов ти усі перешкоди;
І цілі святої з тріюмфом досяг
“Із давнього зшитку”, побідний твій стяг!
Високії твори в чужій для нас мові
В’явив ти мистецько у рідному слові;
І образи пишні, що Байрон створив,
У мові народній прегарно втілив.

1882

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Мова – Михайлу Петровичу Старицькому":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Мова – Михайлу Петровичу Старицькому: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.