Василь Мова – На Дніпрі: Вірш

Свистить аж ляскає машина,
І ось відчалив пароход,
Несучи на могутній спині
Гурмою стовплений народ.
І вже машина гуркотить,
Шумлять колеса, б’ючи воду.
Вода кипить і бризкотить
І хлюпа в боки пароходу…
Оце ж Дніпро, старий, великий,
Леліє тихо, ясноликий,
Леліє широко й велично
І зір дивує непривичний!
Оце ж Дніпро, краса Вкраїни,
Питимий батько козаків,
Старезний свідок славних днів
І бід народних та руїни!..
Здоров же, батьку! Гей, здоров!
Здоров, наш Дніпре яснохвилий,
Людською кровію напилий
Під шум вояцьких корогов!
Тебе я серцем привітаю
І уклоняюсь тобі я!
До тебе руки простягаю,
А серцем плачу і радію!

1878

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Мова – На Дніпрі":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Мова – На Дніпрі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.