Знову весна розгостилась,
Знову вже тануть сніги,
Знов ручаї у яри покотились,
Знов пучнявіють луги!..
Знов і в душі розбудились
Теплі чутоби гуртом,
Знов вона вся розтопилась
Щастям, любов’ю, добром.
Тільки в тих гарних чутобах
Чується й болісний сум…
З серця встає, мов із гробу,
Низка притиснутих дум.
Всім-бо весняна година
Щастя і втіхи приводе,
Тільки немає утіхи Вкраїні —
Їй і весною негода!..
