Ой чия то панночка співає
Та на гостей цікавенько зглядає?
А співає пісні вона мужичі,
А ті гості — все ґалянтні паничі.
І, звернувши на ті співи увагу,
Потихеньку всміхаються з зневаги…
Відспівала панночка до ладу,
Та з тривоги аж міниться на виду;
Озирнула паниченьків нашвидку,
Щоб дізнатись, чи їм спів той до смаку.
Озирнула… та з дурного сорома,
Зчервонівшись, засміялась і сама!
Та, щоб дуже не судили паничі, —
Чудні, — каже, — пісні отсі мужичі!..
Ой чия ти, панночко, чия ти?
Нащо тобі мужичої співати?
Співала б ти панської до ладу,
Щоб не було наговору та суду!
1864-1865
